ЕЛЕМЕНТИ ЦІКАВОЇ МАТЕМАТИКИ
ЯК ОДИН З ЗАСОБІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
МАТЕМАТИКА НАСТІЛЬКИ СЕРЙОЗНИЙ ПРЕДМЕТ, ЩО ПОТРІБНО НЕ УПУСТИТИ МОЖЛИВОСТІ ЗРОБИТИ ЇЇ ХОЧ БИ ТРОХИ ЦІКАВОЮ.
БЛЕЗ ПАСКАЛЬ.
Метою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення подальшого становлення особистості дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування уміння і бажання вчитись, створення умов для самовираження учнів в усіх видах діяльності, які сприяють морально-етичному і естетичному розвитку, готують до самоуправління в навчально-виховному процесі.
Але соціально-економічні та політичні суперечності в нашому суспільстві
вплинули і на школу. Падає інтерес до навчання. Як результат – майже третина учнів іде до школи без будь якого інтересу. Як запобігти цьому? Як зробити шкільне життя бажаним і привабливим, радісним для дітей?
Наші наукові надбання, передова педагогічна практика спрямовані на пошуки ефективних форм і методів навчання, зокрема і математики. Змінюються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки.
Стародавня китайська приказка стверджує: “Я слухаю – я забуваю, я бачу – я запам’ятовую, я роблю – і я розумію”. Сьогодні в школах в основному реалізується перше, дуже мало другого і, на жаль, майже відсутнє третє.
Важлива й цінна не лише істина, а й процес її усвідомлення, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школярів, привчає їх мислити і діяти самостійно.
Активність думки вчитель збуджує не тим, що він становить перед учнем одне запитання за іншим або говорить: “ Думай, думай!”, а тим, що створює умови для дозрівання думки. П.П. Блонський наголошував:” Перестаньте беспрестанно тормошить наших учеников. Учитель, как несчастья, боится молчания в классе. А между тем в молчании зреет мысль и особенно чувства…”
/3 стр.141/.
Найголовніше полягає в тому, щоб навчання не відштовхувало дітей, щоб кожний урок сприймався дитиною з радістю, ставав для неї відкриттям. Найперші “помічники” для вчителя у цьому – добре сформульовані пізнавальні творчі завдання, привабливі бажання над ними працювати.
Навчання повинно бути цікавим, яскравим, емоційно – образним. Ще Ж.Ж. Руссо казав: ” Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається” /25, стр.324/. Урок – це райдуга, веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу.
Кожен учень повинен відчути радість творчості, а кожен урок математики може збудити почуття радості, захоплення, якщо творчо використовувати на ньому елементи цікавої математики. Вони допомагають збудити інтерес до предмета і віру в свої сили, радість пізнання. Під час гри і невимушеної бесіди, розв’язуючи пізнавальні цікаві задачі, школярі привчаються до розумової праці.
Необхідно враховувати, що розвиток інтересу до предмета має здійснюватися у нерозривній єдності. У зв’язку з цим учитель за допомогою елементів цікавої математики повинен не лише узагальнювати і поглиблювати набуті знання школярів або повідомляти нові, розв’язувати розвиваючи задачі, але й створювати умови та реальні можливості для творчої, дослідницької діяльності учнів.
Як показав аналіз підручників з математики, пропоновані в підручниках завдання потребують додаткового розширення і збагачення більшим числом цікавих завдань, завдань і вправ змістовно-логічного і нестандартного характеру, завдань, які потребують застосування знання в нових умовах.
Введення в шкільний курс математики елементів цікавої математики буде сприяти, як підвищенню якості знань і умінь учнів, так і інтересу до предмету і до пізнання в цілому.
Все вищевикладене обумовило вибір теми дослідження:
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – наукові, літературні, навчальні та методичні джерела з проблеми використання елементів цікавої математики при навчанні учнів загальноосвітньої школи, педагогічний досвід вчителів.
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – потенційні можливості елементів цікавої математики, можливості добору, систематизації та їх використовування в практиці навчання учнів математиці в класах з економічним спрямуванням.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – відбір матеріалу, його систематизація, дослідження можливостей його використання при навчанні учнів для різноманітності і пожвавлення роботи на уроці.
В основу дослідження покладена така робоча гіпотеза: на основі вивчення та аналізу матеріалів з проблеми використання елементів цікавої математики в роботі з учнями, розробити методику включення елементів цікавої математики в програмний матеріал з метою розвитку і вдосконалення пізнавальних здібностей та активізації пізнавальної діяльності школярів.
Для досягнення поставленої мети і перевірки гіпотези треба вирішити такі завдання:
1. Вивчити і проаналізувати літературу з проблеми використання елементів цікавої математики при навчанні учнів.
2.Проаналізувати програму та підручники з математики з метою вивчення можливості включення елементів цікавої математики.
3.Проаналізувати методичну літературу з точки зору використання елементів цікавої математики в навчанні учнів.
4. На основі аналізу відібрати і систематизувати матеріал з проблеми використання елементів цікавої математики в класах економічного спрямування.
5.Виявити можливості застосування творчого та розвиваючого спрямування завдань з елементами економіки на уроках математики.
6.Розробити методику використання елементів цікавої математики при навчанні учнів.
7. Випробувати розроблену методику на практиці.
6.Розробити методику використання елементів цікавої математики при навчанні учнів.
7. Випробувати розроблену методику на практиці.
Для розв’язання цих завдань використовувалися такі методи: якісно-кількісний аналіз навчальних, літературних і методичних джерел, класифікація і систематизація фактичного матеріалу, розповіді, бесіди, самостійна робота учнів, спостереження і опитування учнів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий